Тлумачний словник основних термінів судової автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи

Тлумачний словник містить понад 185 основних термінів і понять, які найчастіше вживаються в судових автотехнічних і транспортно-трасологічних експертизах Автори словника ставили за мету досягти однакового тлумачення й застосування окремих термінів. Словник буде корисним дія експертів, працівників судово-медичних органів, ДАІ.

Укладачі:
В.Б. Кисельов
В.Д. Гардерман
П.В. Галаса

АВАРІЙНА ОБСТАНОВКА — це така дорожньо-транспортна ситуація, в якій водій не має технічної можливості своїми односторонніми діями уникнути дорожньо-транспортної пригоди. Така ситуація може виникнути, коли водій мав змогу виявити перешкоду на відстані, яка перевищує зупинний шлях, але своєчасно не застосував заходів для запобігання пригоди: або коли перешкода з'являється на відстані, яка менше, ніж зупинний шлях.
Аварійна обстановка може створюватися тим учасником дорожнього руху, котрий своїми діями, які протирічать вимогам Правил дорожнього руху та інших нормативних актів, позбавив себе чи іншого учасника руху можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді. Аварійна обстановка може виникнути також незалежно віддій учасників руху, наприклад, при раптовій несправності транспортного засобу.

АВТОМАГІСТРАЛЬ — багаторядна дорога з особливими умовами дорожнього руху, які забезпечують рух транспорту з високими швидкостями (до 130 км/год), зокрема за рахунок перетинів доріг на різних рівнях.

АВТОМОБІЛЬНА ДОРОГА — будь-яка використовувана на всю ширину для руху автомобільного та іншого безрельсового транспорту вулиця, проспект, дорога, провулок тощо. Основними елементами дороги є полотно, проїзна частина, узбіччя, тротуари і др.

АВТОТЕХНІКА СУДОВА — галузь науково-технічних знань, що становить теоретичну і методичну основу автотехнічної експертизи. Судова автотехніка в основному базується на даних теорії автомобіля, теоретичної механіки, математики, фізики, будови автомобіля, а також криміналістики.

АВТОТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ — транспортний засіб, тягова сила якого створюється за допомогою двигуна за рахунок зчеплення коліс цього засобу з дорогою, не обладнаною спеціальними направляючими пристроями для коліс.

АДАПТАЦІЯ (водія, пішохода) — пристосування організму (органів зору, слуху) до змін умов руху.

АКТИВНА БЕЗПЕКА АВТОМОБІЛЯ — сукупність конструктивних і експлуатаційних властивостей автомобіля, які направлені на запобігання ДТП.

БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ — вимоги щодо організації безпечного руху транспортних засобів і пішоходів.

БЕЗПЕЧНА ДИСТАНЦІЯ — відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування дозволить водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення маневру шляхом екстреного гальмування.

БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРВАЛ — відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.

БОРДЮР — встановлені вертикально в ряд плити з бетону чи каменя, які відділяють проїзну частину від тротуару або узбіччя.

ВЕРТИКАЛЬНА РОЗМІТКА — розмітка у вигляді поєднання чорних і білих смуг, нанесених на дорожніх спорудах та елементах обладнання доріг, що показує їх габарити і є засобом зорової орієнтації для водіїв.

ВИДИМІСТЬ — максимальна відстань, на якій з місця водія можна розпізнати об'єкти, які знаходяться в навколишньому середовищі, і характери-зується контрастністю фона й об'єкта.

ВИДИМІСТЬ ДОРОГИ — максимальна відстань, на якій з місця водія можна розпізнати позначені елементи дороги. Дає змогу водієві орієнтуватися під час руху транспортного засобу (зокрема, для вибору безпечної швидкості).

ВИДИМІСТЬ ПЕРЕШКОДИ — максимальна відстань у напрямку руху, на якій водій може побачити перешкоду.

ВИМУШЕНА ЗУПИНКА — припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться; станом водія або появою на дорозі перешкоди.

ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА — а) документ, в якому викладається хід і результати експертного дослідження; б) відповідь експерта на поставлене питання.

ВИПЕРЕДЖЕННЯ — рух транспортного засобу (зі швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, який рухається суміжною смугою.

ВИХІДНІ ДАНІ — відомості про обставини ДТП й об'єкти експертного дослідження, які необхідні для визначення механізму ДТП і вирішення поставлених питань. Вихідні дані мають наводитися в постанові (ухвалі) про призначення експертизи в обсязі, необхідному для вирішення поставлених питань.

ВОДІЙ — особа, яка керує механічним або немеханічним транспортним засобом; погонич тварин, який веде їх за повід, прирівнюється до водія. Водієм є й особа, яка навчає керуванню безпосередньо у транспортному засобі.

ГАЗОН — елемент дороги, що відділяє проїзну частину від тротуару чи будинку, чи транспортних потоків протилежних напрямків.

ГАЛЬМОВА ВЛАСТИВІСТЬ — кількісна оцінка властивостей гальмової системи здійснювати необхідне гальмування транспортного засобу.

ГАЛЬМОВА ДІАГРАМА — графічна залежність гальмування чи гальмової сили від часу.

ГАЛЬМОВА СИСТЕМА — сукупність пристроїв, призначених для гальмування транспортного засобу.

ГАЛЬМУВАННЯ — створення й зміна штучного опору руху автотранспортного засобу або окремих його одиниць з метою зменшення швидкості руху чи утримання його нерухомим відносно полотна дороги.

ГАЛЬМОВИЙ МЕХАНІЗМ — обладнання, призначене для безпосереднього створення й зміни штучного опору руху транспортного засобу.

ГАЛЬМОВИЙ ПРИВІД — сукупність пристроїв для передачі енергії від її джерела до гальмових механізмів.

ГАЛЬМОВИЙ ШЛЯХ — відстань, яку проходить транспортний засіб під час екстреного гальмування — з початку натиснення на педаль (рукоятку) до місця його зупинки.

ГОЛОВНА ДОРОГА — дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається відповідними дорожніми знаками. Наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не робить її за значенням однаковою з перехрещуваною.

ГОРИЗОНТАЛЬНА РОЗМІТКА — розмітка на проїзній частині дороги (лінії, стріли, написи та інші позначення), яка встановлює певні режими і порядок руху.

ГУЖОВИЙ ТРАНСПОРТ — транспортний засіб, тягловою силою якого є тварини (коні, воли, осли, олені, собаки та ін.).

ДАТИ ДОРОГУ — вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

ДЕТАЛЬ — виріб, виготовлений із однорідного за назвою й маркою матеріалу без виконання операцій по складанню та з'єднанню.

ДІАГНОСТИКА — визначення й оцінка технічного стану об'єкта дослідження без його розборки по вихідних параметрах.

ДОПОМІЖНА ГАЛЬМОВА СИСТЕМА — гальмова система, призначена для тривалого підтримання постійної швидкості руху на спуску чи її регулювання в межах, відмінних від нуля.

ДОПУСТИМА ШВИДКІСТЬ РУХУ ЗА УМОВ ВИДИМОСТІ ДОРОГИ — швидкість руху, яка відповідає видимості елементів дороги в конкретній дорожній ситуації.

ДОПУСТИМА ШВИДКІСТЬ РУХУ ЗА УМОВ ЗЧЕПЛЕННЯ НА ПОВОРОТІ — така швидкість, яка забезпечує рух транспортного засобу на повороті без ковзання в поперечному напрямку.

ДОПУСТИМА ШВИДКІСТЬ РУХУ ЗА УМОВ ПЕРЕКИДАННЯ — швидкість, яка забезпечує рух транспортного засобу на повороті без перекидання.

ДОРОГА — інженерна споруда, що призначена для руху по її проїзній частині транспортних засобів наземних видів.

ДОРОЖНІ ЗНАКИ — засоби регулювання дорожнього руху. Знаки розділяються на: попереджувальні, знаки пріоритету, заборонні, наказові, інформаційно-вказівні, знаки сервісу, знаки додаткової інформації (таблички).

ДОРОЖНІ МАШИНИ — механічні пристрої, які використовуються для будівництва й ремонту доріг (автогрейдери, бульдозери, навантажувачі, скрепери, екскаватори тощо).

ДОРОЖНІ УМОВИ — сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби й атмосферних явищ) стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення тощо), а також її ширину, ступінь похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність або відсутність тротуарів, узбіч, штучного освітлення, дорожньої розмітки, огороджень, дорожніх знаків і світлофорів та їх технічний стан.

ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНА ПРИГОДА — подія, що сталася піл час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдано матеріальних збитків.

ДОРОЖНЯ ОБСТАНОВКА — сукупність факторів, що характеризують дорожні умови, наявність перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивність і рівень організації дорожнього руху, які повинен враховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА — лінії, стрілки, написи та інші позначки непроїзній частині, а також на дорожніх спорудах.

ЕКСПЕРТ — особа, яка має спеціальні знання у конкретній галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла.

ЕКСПЕРТИЗА — дослідження експертом із застосуванням спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

ЕКСПЕРТИЗА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ — дослідження технічного стану транспортного засобу методами судової експертизи.

ЕКСПЕРТНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ — експеримент, який проводиться в процесі експертного дослідження з метою визначення механізму дорожньо-транспортної пригоди або окремої її частини (фази).

ЕКСТРЕНЕ ГАЛЬМУВАННЯ — гальмування транспортного засобу з найбільшим уповільненням з метою зупинки на найменшій відстані. При екстреному гальмуванні на педаль натискують з максимальною швидкістю і до кінця її ходу.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ГАЛЬМУВАННЯ — якісний ступінь гальмування, який характеризує властивість гальмової системи створювати необхідний штучний опір руху автотранспортного засобу.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ГАЛЬМОВОЇ СИСТЕМИ — сукупність властивостей гальмової системи, що забезпечують необхідні параметри процесу гальмування автотранспортного засобу.

ЗАГАЛЬНА ПИТОМА ГАЛЬМОВА СИЛА — відношення суми мак симальних сил, які розвивають гальмові механізми на колесах транспортного засобу, до його повної маси.

ЗАЛІЗНИЧНИЙ ПЕРЕЇЗД — перехрещення дороги із залізничними коліями на одному рівні.

ЗАНОС ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ — переміщення транспортного засобу під кутом в той чи інший бік під дією зовнішніх сил, які викликають бокове ковзання.

ЗАПАСНА (АВАРІЙНА) ГАЛЬМОВА СИСТЕМА — гальмова система, призначена для зменшення швидкості транспортного засобу (зупинки) в разі виходу з ладу робочої гальмової системи.

ЗБОЧЕННЯ АВТОМОБІЛЬНОГО КОЛЕСА — котіння колеса під кутом до площини його обертання внаслідок дії на еластичне колесо поперечної сили.

ЗАТОР — затримка руху транспортних засобів внаслідок різкого зниження пропускної можливості дороги.

ЗУПИНКА — припинення руху транспортного засобу для посадки (чи висадки) пасажирів або завантаження (розвантаження) вантажу, а також для виконання вимог Правил дорожнього руху.

ЗУПИННИЙ ШЛЯХ — відстань, необхідна водію для зупинки транспортного засобу шляхом гальмування при заданій швидкості в конкретних дорожніх умовах. Зупинний шлях складається з відстані, яку долає транспортний засіб за час реакції водія, час запізнення опрацювання гальмової системи, час наростання сповільнення при гальмуванні й відстані, яку подолає цей транспортний засіб зі сталим сповільненням до зупинки.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ В АВТОТЕХНІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ — визначення транспортного засобу чи його типу або марки шляхом дослідження слідів, а також деталей, вузлів, що відділились, або їх уламків (осколків).

КАТЕГОРІЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ — основна групова ознака класифікації транспортних засобів, що об'єднує транспортні засоби декількох типів.

КЕРОВАНІСТЬ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ — властивість, що визначається можливістю змінювати напрямок його руху і траєкторію за допомогою рульового керування.

КІНЕЦЬ ГАЛЬМУВАННЯ — момент часу, в який настає повне зникнення штучного опору руху автотранспортного засобу чи зупинка останнього.

КЛАСИФІКАЦІЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ — розподіл транспортних засобів за категоріями, типами й повною масою.

КОЕФІЦІЄНТ ОСЬОВОЇ НЕРІВНОМІРНОСТІ ГАЛЬМОВИХ СИЛ — відношення різниці максимальних зусиль, які розвивають гальмові механізми відповідно на правих і лівих колесах транспортного засобу, до їх суми.

КОЕФІЦІЄНТ ЕФЕКТИВНОСТІ ГАЛЬМУВАННЯ — відношення розрахункового сповільнення, визначеного з урахуванням коефіцієнта зчеплення на визначеній ділянці, до дійсного сповільнення під час руху загальмованого транспортного засобу на цій ділянці дороги.
Коефіцієнт ефективності гальмування враховує ступінь використання зчеплювальних властивостей шин з поверхнею дороги.

КОЕФІЦІЄНТ ЗЧЕПЛЕННЯ — відношення максимально можливої на визначеній ділянці дороги величини сили зчеплення між шинами транспортного засобу і поверхнею дороги до маси цього транспортного засобу.

КОЕФІЦІЄНТ ОПОРУ РУХУ — відношення сил, що перешкоджають цьому опору руху, до маси тіла. Коефіцієнт опору руху дозволяє враховувати втрати енергії на переміщення тіла на визначеній ділянці руху.

КОМПЕТЕНЦІЯ ЕКСПЕРТА-АВТОТЕХНІКА — коло питань, які вирішує експерт за допомогою спеціальних знань для визначення механізму дорожньо-транспортної пригоди й оцінки дій її учасників з технічної точки зору. Вважається, що питання виходить за межі компетенції експерта-авто-техніка, якщо для його вирішення не потрібні спеціальні автотехнічні знання, або якщо воно належить до компетенції експерта іншої спеціальності.

КРАЙ ПРОЇЗНОЇ ЧАСТИНИ — умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв тощо.

КУТ ВЗАЄМНОГО РОЗТАШУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ — кут між поздовжніми вісями транспортних засобів, що відраховується проти годинникової стрілки від поздовжньої осі одного транспортного засобу до поздовжньої осі другого.

КУТ ВІДКИДАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ПРИ ЗІТКНЕННІ — кут між напрямком руху центру маси транспортного засобу перед зіткненням і безпосередньо після нього, коли припиняється дія сили удару і починається рух по інерції. Величина цього кута визначається напрямком вектора суми, вектора власної кількості руху транспортного засобу і вектора кількості руху, спричиненого зіткненням.

КУТ ЗАНОСУ — кут між напрямком руху центра ваги транспортного засобу в заданий момент часу і напрямком його поздовжньої осі.

КУТ ЗБОЧЕННЯ КОЛЕСА — кут між площиною обертання еластичного колеса і вектором швидкості його руху.

КУТ ЗІТКНЕННЯ — кут між напрямком вектора відносної швидкості руху транспортного засобу при зіткненні і його поздовжньою віссю.

КУТ ЗУСТРІЧІ ПРИ ЗІТКНЕННІ — кут між напрямком руху центрів ваги транспортних засобів в момент початкового контакту при їх зіткненні.

КУТ НАПРЯМКУ УДАРУ (при наїзді, зіткненні) — кут між напрямком швидкості зближення з транспортним засобом об'єкта, що діяв до нього, і поздовжньою віссю транспортного засобу.

КУТ ПОВОРОТУ ДОРОГИ — кут між суміжними напрямками дороги.

ЛІНІЯ ВІДКИДАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ — лінія, яка визначає траєкторію руху центра маси транспортного засобу безпосередньо після зіткнення.

МАНЕВР — рух транспортного засобу, що супроводжується зміною траєкторії ї навмисним виїздом за межі смуги, якою рухається цей транспортний засіб.

МАРКА ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ — умовне позначення моделі (модифікації) транспортного засобу. Марка вітчизняних транспортних засобів складається, як правило, із скороченої назви заводу виготівника і цифри, присвоєній даній моделі. Іноді після цифр наводиться літерний індекс.

МЕХАНІЗМ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОІ ПРИГОДИ — взаємозв'язок причин, умов виникнення дорожньо-транспортної події, а також факторів, які зумовлюють їх появу.

МЕХАНІЗМ ЗІТКНЕННЯ (наїзду) — взаємозв'язок причин, умов виникнення зіткнення (наїзду) і факторів, що зумовлюють їх появу.
Механізм зіткнення визначається швидкістю, напрямком руху транспортного засобу і характером перешкоди, їх взаємодії в момент контакту й після нього, а також характером одержаних пошкоджень.

МЕХАНІЧНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ — транспортний засіб, то приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми (крім мопедів).

МІСЦЕ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОІ ПРИГОДИ — ділянка дороги і прилегла місцевість, на якій сталася дорожньо-транспортна подія, де безпосередньо після події знаходяться об'єкти, які причетні до неї (транспортні засоби, деталі, що відділилися від них, вантаж, потерпілі, їхні речі й інші сліди).

МІСЦЕ НАЇЗДУ (зіткнення) — місце, де в момент первинного контакту знаходились транспортний засіб і перешкода (інший транспортний засіб, пішохід, який-небудь предмет, з яким стався контакт транспортного засобу, та ін). На схемі за місце наїзду приймається проекції точки первинного контакту на проїзну частину.

МОДЕЛЬ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ — конкретна конструкція транспортного засобу якого-небудь типу, що відповідає виконанню й компоновці його основних вузлів і агрегатів.

МОДИФІКАЦІЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ — видозміна основ ної моделі транспортного засобу, зумовлена особливостями його використання. Змінам, як правило, підлягають кузов чи устаткування. Шасі при цьому суттєво не міняється.

МОМЕНТ ВИНИКНЕННЯ ПЕРЕШКОДИ АБО НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ РУХУ — момент, коли дії іншого учасника руху перестають відповідати вимогам Правил дорожнього руху, і дорожньо-транспортна ситуація потребує негайного вживання заходів для відвернення можливості виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

МОПЕД — двоколісний транспортний засіб що мас двигун з робочим об'ємом до 50 куб см.

МОТОЦИКЛ — двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб см і більше До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски та механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

НАВИК ВОДІЯ — доведені до автоматизму в результаті багаторазового повтору дії водія по керуванню транспортним засобом.

НАЇЗД — дорожньо транспортна пригода, яка виникла в результаті контакту транспортного засобу з нерухомою перешкодою, стоячим транспортним засобом, гужовим транспортом, пішоходами, велосипедистами, тваринами, що спричинила поранення (загибель) людей, пошкодження транспортних засобів, споруд, вантажу чи інші матеріальні збитки.

НАСЕЛЕНИЙ ПУНКТ — забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначені відповідними дорожніми знаками.

НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ РУХУ — зміна дорожньої обстановки або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія зменшити швидкість або зупинитись.

НЕБЕЗПЕЧНА ЗОНА — простір біля транспортного засобу, що рухається, розташування перешкоди в якому може призвести до виникнення по дії Межі небезпечної зони по ширині визначаються величиною інтервалу безпеки до бокових сторін транспортного засобу.

НЕДОСТАТНЯ ВИДИМІСТЬ — видимість дороги у напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.

НЕЙТРАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ РУЛЬОВОГО КОЛЕСА (керованих коліс) — положення рульового колеса (керованих коліс), яке відповідає прямолінійному руху автомобіля.

НЕСПРАВНИЙ СТАН ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ — такий стан транспортного засобу, при якому він не відповідає хоч би одній вимозі нормативно технічної та/або конструкторської документації.

НОМІНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРА — величина, що характеризує стійке функціонування системи (транспортного засобу, агрегату, вузла) в основному робочому режимі.

НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРА — величина, яка запроваджена державною, галузевою, відомчою нормативно-технічною документацією.

ОБГІН — випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом із займаної смуги руху і наступним поверненням на неї.
Обгін може бути як з виїздом на смугу зустрічного руху, так і без виїзду.

ОБ'ЄКТ СУДОВОЇ АВТОТЕХНІЧНОІ ЕКСПЕРТИЗИ — транспортні засоби (їх агрегати, деталі, вузли) і сліди на них, місце дорожньо-транспортної пригоди. При проведенні експертних досліджень використовуються також так звані похідні об'єкти — уявні моделі ДТП (її елементів), створювані експертом на підставі відомостей про обставини пригоди, що містяться в матеріалах справи.

ОГЛЯД ЕКСПЕРТНИЙ — огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, транспортних засобів та інших об'єктів (якщо вони надані експерту у встановленому законом порядку), що проводиться експертом з метою виявлення обставин, котрі мають чи можуть мати значення для вирішення поставлених питань.

ОГЛЯДОВІСТЬ З МІСЦЯ ВОДІЯ — об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з робочого місця водія.

ОРГАН КЕРУВАННЯ ГАЛЬМОВОЮ СИСТЕМОЮ — сукупність пристроїв, призначених для подачі сигналу, в результаті якого передається енергія від її джерела чи акумулятора до гальмових механізмів або настає кількісне регулювання цієї енергії.

ОРГАНИ КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ — пристрої, за допомогою яких водій керує транспортним засобом — приводить вдію чи міняє режим роботи його агрегатів, механізмів, вузлів, устаткування.

ОСВІТЛЕНІСТЬ — відношення потоку світла до площі, яка освітлюється відповідним джерелом світла (наприклад, фарою автомобіля).

ПАСАЖИР — особа, яка користується транспортним засобом і знаходиться в ньому, але не причетна до керування ним.

ПАСИВНА БЕЗПЕКА АВТОМОБІЛЯ — сукупність конструктивних і експлуатаційних властивостей автомобіля, спрямованих на зниження наслідків аварій.

ПЕРЕВАГА В РУСІ — право на першочерговий рух стосовно інших учасників руху.

ПЕРЕХРЕСТЯ — місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень проїзної частини кожної дороги. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

ПЕРЕШКОДА ДЛЯ РУХУ — об'єкт (суб'єкт), що знаходиться на смузі учасника дорожнього руху і змушує його зменшити швидкість або маневрувати.

ПІШОХІД — особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-які роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску.

ПІШОХІДНА ДОРІЖКА — доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів (може бути позначена відповідним дорожнім знаком).

ПІШОХІДНИЙ ПЕРЕХІД — ділянка проїзної частини або інженерна споруда, позначена відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою і призначена для руху пішоходів через дорогу.

ПЛАН ДОРОГИ — горизонтальна проекція конкретної дороги зі всіма розташованими на ній спорудами.

ПОВНА МАСА — маса спорядженого транспортного засобу з вантажем, водієм і пасажирами, встановлена підприємством-виготівником як максимально допустима.

ПОЕЛЕМЕНТНА ДІАГНОСТИКА — діагностування елементів системи (агрегатів, вузлів) за параметрами, що характеризують їх технічний стан.

ПОЗДОВЖНІЙ ПРОФІЛЬ ДОРОГИ — зображення в масштабі розрізу вертикальної площини дороги, що проходить через її вісь.

ПОЛЕ ЗОРУ ВОДІЯ — простір, який водій має змогу охопити фіксованим поглядом.

ПОПЕРЕЧНИЙ ПРОФІЛЬ ДОРОГИ — зображення в масштабі розрізу вертикальної площини дороги, перпендикулярної до її вісі.

ПОЧАТОК ГАЛЬМУВАННЯ — момент, коли транспортний засіб починає рухатись із сповільненням.

ПРАЦЕЗДАТНИЙ СТАН (працездатність) — стан об'єкта, при якому значення параметрів, що характеризують спроможність об'єкта виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-технічної або конструкторської документації.

ПРЕДМЕТ СУДОВОЇ АВТОТЕХНІЧНОІ ЕКСПЕРТИЗИ — фактичні відомості про технічний стан транспортного засобу, механізм дорожньо-транспортної пригоди, дорожню обстановку на місці пригоди та дії учасників події, а також обставини, що сприяли виникненню пригоди, які експерт визначає на підставі своїх спеціальних знань.

ПРИЙОМ КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ — окрема закінчена дія водія, направлена на зміну характеру руху транспортного засобу чи режиму роботи його агрегатів і механізмів.

ПРИЛЕГЛА ТЕРИТОРІЯ — територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

ПРИЧІП — транспортний засіб, призначений для руху в з'єднанні з механічним транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.

ПРОЇЗНА ЧАСТИНА — елемент дороги, призначений для руху транспортних засобів. Дорога може складатися з кількох проїзних частин з межовими роздільними смугами. Трамвайна колія є межею проїзної частини, призначеної для руху нерейкових транспортних засобів.

ПРОПУСКНА ВЛАСТИВІСТЬ ДОРОГИ — максимальна кількість транспортних засобів, які можуть проїхати через дану ділянку дороги за одиницю часу.

РАДІУС КРИВОЇ — радіус криволінійної ділянки дороги в плані, що визначається при проектуванні дороги залежно від розрахункової швидкості транспортних засобів і виміряється по вісьовій лінії дороги.

РАДІУС ПОВОРОТУ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОВУ — радіус дуги, по якій переміщується центр маси транспортного засобу при повороті.

РЕЙКОВИЙ ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ — трамвай та платформи із спеціальним обладнанням, що рухаються по трамвайних коліях. Усі інші транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, вважаються нерейковими.

РОБОЧА ГАЛЬМОВА СИСТЕМА — гальмова система, призначена для зменшення швидкості руху транспортного засобу.

РОЗДІЛЮВАЛЬНА СМУГА — конструктивно виділений елемент проїзної частини, який розділяє суміжні проїзні частини і не призначений для руху або стоянки транспортних засобів. Розділювальна смуга може бути позначена суцільною лінією дорожньої розмітки.

РУЛЬОВЕ КЕРУВАННЯ — сукупність механізмів транспортного засобу, що забезпечують його рух за заданим водієм напрямком.

СУМАРНИЙ ЛЮФТ У РУЛЬОВОМУ КЕРУВАННІ — сумарний кут, на який повертається рульове колесо автомобіля під дією прикладання до нього протилежно направлених регламентованих зусиль при нерухомих керованих колесах.

СМУГА РУХУ — поздовжня смуга на проїзній частині, що позначена або не позначена розміткою і має ширину, достатню для руху транспортних засобів (крім мотоциклів без бокового причепа) в один ряд.

СПЕЦІАЛЬНІ ЗНАННЯ ЕКСПЕРТА-АВТОТЕХНІКА — знання експерта, що визначаються предметом судової автотехнічної експертизи. До них належать професійні знання в галузі будови, ремонту й експлуатації транспортних засобів, а також знання закономірностей, які діють при дорожньо-транспортних пригодах.

СПОВІЛЬНЕННЯ — зменшення швидкості руху транспортного засобу в одиницю часу.

СУДОВА АВТОТЕХНІКА — галузь судово-експертних знань, яка включає в себе інженерно-транспортні та криміналістичні знання про закономірності дорожньо-транспортних пригод, методологію їх дослідження і методи розв'язання задач судової автотехнічної експертизи.

СПРАВНИЙ СТАН (справність) — стан об'єкта, за якого він відповідає всім вимогам, встановленим нормативно-технічною документацією.

СУДОВА АВТОТЕХНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА — експертне дослідження з метою встановлення механізму й обставин дорожньо транспортної пригоди, технічного стану транспортних засобів, а також обставин, що сприяли чи могли сприяти виникненню ДТП.

СТАЛЕ СПОВІЛЬНЕННЯ — середня величина сповільнення за час сталого гальмування.

СТЕНД ІНЕРЦІЙНОГО ТИПУ — стенд для випробувань гальмових систем, в котрому рушійними силами є сили інерції частин стенду й автомобіля, які обертаються.

СТЕНД СИЛОВОГО ТИПУ — стенд для випробувань гальмових систем, в котрому рушійні сили створюються устаткуванням, які мають окремий силовий привид.

СТОП-ЛІНІЯ — лінія горизонтальної розмітки, розташована перпендикулярно відносно напрямку руху, перед якою повинні зупинятись транспортнізасоби за певних умов (сигналів світлофора, регулювальників і т. ін.).

СТОЯНКА — припинення руху транспортного засобу з інших причин, ніж необхідність виконання вимог Правил дорожнього руху, або на час більший, ніж це потрібно для посадки (висадки) пасажирів, завантаження (розвантаження) вантажу.

СТОЯНКОВА ГАЛЬМОВА СИСТЕМА — гальмова система, призначена для утримання автотранспортного засобу в нерухомому відносно опорної поверхні стані.

ТЕМНА ПОРА ДОБИ — частина доби від закінчення вечірніх до початку ранкових сутінків.

ТЕХНІЧНІ ВЕЛИЧИНИ — величини, які визначаються методами вимірів за допомогою різних приладів чи шляхом розрахунків на підставі вимірів.

ТЕХНІЧНА МОЖЛИВІСТЬ УНИКНУТИ ПОДІЇ — наявність у водія можливості уникнути пригоди шляхом зупинки, зменшення швидкості чи маневру транспортного засобу Визначається технічним станом і особливостями транспортного засобу, дорожньою ситуацією, і відповідному цій ситуації часу реакції водія.

ТЕХНІЧНІ НОРМИ — вимоги, що містяться у нормативних актах, які регламентують дії учасників руху на підставі технічних розрахунків і техніки керування транспортним засобом.

ТЕХНІЧНІ ПАРАМЕТРИ — величини, яким керується експерт для дослідження механізму ДТП і вирішення поставлених перед ним питань.

ТИП ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ — одна із основних класифікаційних ознак транспортного засобу, що визначає його призначення й загальну конструкцію.

ТРАНСМІСІЯ АВТОМОБІЛЯ — сукупність агрегатів і механізмів автомобіля, які передають крутний момент двигуна ведучим колесам і змінюють крутний момент і оберти за величиною і напрямком.

ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ — пристрій, призначений для перевезення людей і/або вантажу, а також такий, на якому встановлено спеціальне обладнання чи механізм.

ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ — автобуси, тролейбуси, трамваї і маршрутні таксі, що рухаються за встановленими маршрутами.

ТРОТУАР — елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

ТЯГОВО-ШВИДКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ — залежність сили тяги, яку розвиває транспортний засіб на різних передачах в режимі повної подачі пального до двигуна, від швидкості його руху в заданих дорожніх умовах.

УХИЛ ДОРОГИ — відносне перевищення однієї точки поздовжнього (поперечного) профілю дороги над другою, що визначається як відношення перевищення до горизонтальної прямої, що з'єднує ці точки.

УЧАСНИК ДОРОЖНЬОГО РУХУ — особа, яка приймає безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.

ХОДОВА ЧАСТИНА — сукупність елементів, що створюють візок транспортного засобу. До ходової частини належать рама, мости, підвіска й колеса.

ЧАС ГАЛЬМУВАННЯ — інтервал часу від початку до кінця гальмування транспортного засобу Час запізнення спрацювання гальмової системи — інтервал часу від початку гальмування (натискання на педаль гальма) до появи сповільнення (гальмової сили).

ЧАС ЗУПИНКИ — час, необхідний водію для зупинки транспортного засобу шляхом екстреного гальмування при заданій швидкості в конкретних дорожніх умовах.

ЧАС НАРОСТАННЯ СПОВІЛЬНЕННЯ — інтервал часу від появи сповільнення (гальмової сили) до моменту, коли сповільнення набуло сталої величини.

ЧАС РЕАКЦІЇ ВОДІЯ — інтервал часу від моменту появи в полі зору водія сигналу про перешкоду і небезпеку) до початку дій водія, спрямованих на відвернення дорожньо-транспортної пригоди (гальмування, відворот, підвищення швидкості тощо).

ЧАС РОЗГАЛЬМОВУВАННЯ — інтервал часу від моменту, коли сповільнення (гальмова сила) перестає бути сталою величиною, до кінця гальмування.

ЮЗ КОЛЕСА — поздовжнє ковзання заблокованого колеса.

ЮЗ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ — поздовжнє пересування транспортного засобу зі швидкістю, що перевищує відносну швидкість ділянок коліс, які контактують з поверхнею дороги Повний юз — рух із заблокованими колесами.