Обидва регочуть. Весь цей час Лазарь Германович марно намагається стати рака.

Василь Петрович. Харош, Лазарь Германович, прана вся через жопу вилізе.
Боріс Глєбович. Га-га-га-га (регоче).
Серьожа. Василь Петрович, Боріс Глєбович, покажіть йому, бо я вже невзмозі, я ж іще хлопчик.

Боріс Глєбович, Василь Петрович, піонер Серьожа стають рака, вишикувавшись у шеренгу, сраками до дверей.

Василь Петрович (до Зульфії). Зульфія, ти теж вставай.

Зульфія кида метлу і теж стає рака. Всі стоять мовчки. Тіки Боріс Глєбович регоче.

Василь Петрович. Мовчи. Хай прана іде.

Всі стоять раком. Двері відчиняються і входить Карпо Герасимович - гамасєк. Він бачить на полу жопи, а на роялі ананаси.

Карпо Герасимович. Ха. Оце й тобі і на!

Карпо Герасимович бере ананас і починає його їсти. Потім спльовує шкарлупки і знімає штани.

Лазарь Германович (боягузливо). Ха, а чули, а десь щось грюкнуло.
Василь Петрович. То, мабуть, прана прийшла.

Завіса.